Багато нещасть пережила Україна. Її спустошували, руйнували, розривали на частини. Вона гірко плакала кров'ю своїх синів, але в серці жив маленький вогник віри. Серце України — народ. І сьогодні, коли ми здобули незалежність, Україна заніміла. Той вогник майже згас. Її діти, сини та дочки, змінилися. Вони не співають українських щирих пісень, а надають перевагу закордонним. Не люблять твори співвітчизників, не знають історії здобуття незалежності. Вони перестають розмовляти рідною мовою, вважаючи це непрестижним. Крізь століття на дітей України дивиться чоловік. Гіркі сльози котяться по його обличчю. Він не може повірити, що з таким бажаним приходом свободи і волі прийде самознищення нації.

Тарас Григорович Шевченко все життя прожив у боротьбі за незалежність. Страждав, мучився. Але не каявся. Він горів у пекельному вогні все своє життя. Навіщо він прирік себе на такі муки? Чому йому було неоднаково, яка доля чекає Україну?

Він був і залишається символом боротьби. Він - це те, що тримає нас разом, як рідна сова чи історія.. Він завжди боровся за свободу і йому ніколи не було байдуже, що чекає Україну. Він настільки бажав звільнення від кріпацтва для своїх братів та сестер, що готовий був жити на чужій землі з чужими людьми, сумувати за Україною, аби лиш вона була вільна.

Я вважаю, що такі люди як Кобзар повинні починати боротьбу вже сьогодні,змінюючи себе, близьких та рідних. Лише тоді ми отримаємо волю, про яку так мріяли.

ВИПАДКОВА ЗУСТРІЧ

Т.Г.Шевченко завжди був людиною суворих принципів. Він, як Прометей, страждав заради одного - волі. Перебуваючи в Росії, він з сумом згадував широкі степи, блакитні річки, чарівні пахощі вишневого цвіту. Серце плакало за рідною землею.

Того ранку Тарас вирішив прогулятися парком. Взявши аркуш паперу і олівець, він вирушив до літнього саду. День був чудовий. Літнє сонце гарно пригрівало. Присівши на лавці, Шевченко задивився на високе дерево. Воно йому сподобалося і він почав його малювати. Сонячне проміння тануло в повітрі. Перегукувалися між собою пташки.

Раптом Шевченко почув, що хтось читає такі гарні вірші. Він озирнувся і побачив, що неподалік від нього на лавці сидить чоловік. Він щось сам до себе говорить. Водночас пише на папері, закреслює. Тарас підійшов до нього. - Доброго дня, добродію! – привітався він. - Здравствуйте! – відповів той.

Вони розговорилися. Незнайомцем виявився російський поет Жуковський. У них виявилося так багато однакових поглядів на владу, на поезію, на життєві проблеми.

Тарас тоді ще не знав, що знайшов справжнього друга, який незабаром допоможе йому отримати волю і почати життя з нового аркуша.

Аня Хорошаєва 11 клас

ШЕВЧЕНКО

БЕЗСТРАШНИЙ, НЕЗАЛЕЖНИЙ.

ВІДКРИВАЄ ОЧІ ЛЮДЯМ.

ВІН-ПРИКЛАД ДЛЯ НАЩАДКІВ.

БОРЕЦЬ

Був період, коли я майже здався. Це сталося тоді, коли мене ув'язнили та привезли до Петербурга. За що? За те, що знайшли в мене поему “СОН” при обшуку.

Як завжди! – думав я. – Якась чорна смуга почалася. Мені не хотілося нічого: ні їсти, ні пити, ні жити. Та ще й ув'язнили мене в такий непідходящий момент. На носі було весілля мого друга Куліша. А я сидів тут. У в'язниці. Яке там весілля? Мені залишалося лише вірити, що скоро відпустять. Так і сталося. Але про це пізніше.

Я жив так далі і думав над сенсом життя, на долею мого народу. Це мене завжди турбувало і не давало спокою.

Але одного чудового ранку день почався з того, що прийшли солдати і сказали: “ Ти - вільний. Можеш іти”. Я не вірив. Перепитав разів з п'ять. Вони повторили – ”Вільний!”.

Ці слова ехом лунали в моїй голові. Я зрадів і крикнув: “Нарешті вільний!!!”. Я дочекався! Я не здався! Ніколи не забуду ту щасливу мить звільнення.

ВЛАДА СТАРЖИНСЬКА 6 клас

***

Шевченкове слово

Шевченковий край.

Шевченкову книгу

Читаю - « Кобзар».

Поетове слово

Цікаве й сумне.

Хвилює воно

І бентежить мене.

***

Чарує мелодія творів Шевченка.

У вірші мої вливається.

І хоч я ще зовсім маленька,

Його добрим словом пишаюся.

Люблю, як і він, свою рідную мову

Й живу на Вкраїні,

прекрасній, чудовій.

***

Хай буде слава на Вкраїні,

І мир, і злагода, й добро.

Життя хай безупинно лине,

Дарує ніжність і тепло.

І цвіт калини всіх милує

Барвами радості щодня.

І кожен справжній українець

Шевченка вірші прославля.

Валя Майстренко 5 клас

Тут і сонце ніжно світить.